- сумліня
- совість
(та юш не маш ниякого сумліня)
Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак. 2007.
сумліня
Смотреть что такое "сумліня" в других словарях:
сумління — [сумл’і/н :а] н :а, р. мн. л і/н … Орфоепічний словник української мови
сумлінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумлінність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сумлінно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сумління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
сумління — я, с. Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість. || чого, чиє, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… … Український тлумачний словник
сумлінність — ності, ж. Властивість за знач. сумлінний … Український тлумачний словник
сумлінно — Присл. до сумлінний … Український тлумачний словник
сумлінник — іронічно: дуже чесний [I] людина з поганим сумлінням, поганець [IV] … Толковый украинский словарь
сумліні — присл. Пр. Слово честі (вжив. в знач. дійсно, так клянусь!) (Поклястись совістю в правдивості чогось) … Словник лемківскої говірки
